Привіт, Читачу. Мене звати Вероніка. Цей сайт – відображення однієї із сторін мого життя, яка тісно пов’язана із Німеччиною та німецькою мовою.
У березні 2022 року через війну я опинилася у Німеччині і мала облаштовувати життя на новому місці. Але не з нуля, як більшість із українців, а з твердим фундаментом: німецьку мову я вже знала, в мене була німецька освіта і я знала все про німецьку бюрократію.
Моя історія знайомства з Німеччиною почалася набагато раніше. У 2003 році я вступила до Київського Політехнічного Інституту і якраз йшов набір студентів на щойно створений спільний німецько-український факультет. Мови я тоді не знала, у школі вчила лише англійську, але цікавість взяла своє і я пішла записуватися. Так почалося моє студентське життя: зранку електричкою з Бучі до Київа, далі лекції, лабораторні роботи, колоквіуми, екзамени і тричі на тиждень увечері – курси німецької мови. Через чотири роки – захист диплому бакалавра і мовний екзамен на рівні С1.
Через півтора роки, у кінці 2008го, я захистила в Магдебурзі диплом магістра за напрямком “Матеріалознавство” і повернулася до України, де і залишалася до початку повномасштабної війни.
Мені вдалося зібрати унікальний досвід, що пов’язаний з Німеччиною. Я сама вивчала мову і навчалася в німецькому університеті, а в Україні я працювала перекладачем і репетитором німецької мови, допомагала випускникам українських шкіл подати документи у німецькі вузи, відкрити банківський рахунок, отримати візу на навчання. Також я була куротором їх перших кроків у Німеччині: як знайти житло, зареєструватися в університеті, продовжити візу тощо. Цей фундамент допоміг мені швидко інтегруватися у 2022 році.
Я знайшла роботу за спеціальністю, зняла квартиру, влаштувала дітей у садочок та школу. Ми проживаємо у красивому місті Майсен – перлині Саксонії. Тут у Німеччині у нас вже є маленьке коло друзів і великий список цікавих місць, де ми побували. Саме про це я пишу у своєму блозі. У розділі “Послуги” є перелік того, чим я можу бути корисна. Хочу, щоб цей сайт став містком між успішною інтеграцією та збереженням власної національної ідентичності. Давайте спілкуватись!
. . . з привітом із Саксонії! 